Andriy Sadovyi
Самопоміч, Голос та ЄС підтримали мера Садовго в дерибані землі в центрі Львова
14 Грудня, 2023
Іван-Павло Садовий. Прийшла твоя черга воювати - йди воювати.
Мер Садовий посилає всіх воювати на фронт, кому прийшла черга. Всіх, окрім своїх синів
18 Грудня, 2023
Andriy Sadovyi
Самопоміч, Голос та ЄС підтримали мера Садовго в дерибані землі в центрі Львова
14 Грудня, 2023
Іван-Павло Садовий. Прийшла твоя черга воювати - йди воювати.
Мер Садовий посилає всіх воювати на фронт, кому прийшла черга. Всіх, окрім своїх синів
18 Грудня, 2023

Все таємне стане явним: як мер Садовий Андрій Іванович в парі з суддівською мафією м. Львова і Верховного Суду під покровом прокуратури грабує народ

Згідно Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може протиправно бути позбавлений цього права. З 2004 року в Україні запрацював електронний реєстр речових прав де вноситься інформація про власників майна і об’єкти що їм належить. Перед рейдерами, які бажають заволодіти чужим майном повстає одна проблема: як змінити законного власника майна в електронному реєстрі речових прав на потрібну їм особу. Є рейдери «нижчого ґатунку» яку технічно зламують базу і змінюють власника, а є рейдери «вищого ґатунку» такі як Садовий А.І. який масово грабує громадян переписуючи майно в реєстрі на міську раду.

Щоб віджати майно з приватної власності Садовому А.І. потрібно одне-єдине: отримати за будь-яку ціну «потрібне рішення» суду про витребування майна у законного власника. Маючи таке рішення на руках, міська рада в особі Садового, звертається до державного реєстратора і державний реєстратор на підставі рішення суду міняє власника на міську раду. Далі майно у непрозорий спосіб виводиться на потрібних осіб (юридичних чи фізичних).

Державний реєстратор, який реєструє право власності в електронному реєстрі є підлеглим юридичному департаменту Львівської міської ради яким управляє Пайонкевич Г.К. Отже, важелі для здійснення шахрайства знаходяться в руках Садового А.І.

Садовий А.І. вирішив, що саме за допомогою не доброчесних суддів можна грабувати народ і не помилився.

Спеціально для цих цілей начальником юридичного департаменту Львівської міської ради Пайонкевич Г.К. була розроблена злочинна схема на грабунок майна з приватної власності, до якої залучені:

  • юристи юридичного департаменту Львівської міськради, якими управляє пан Пайонкевич Г.К
  • пов’язані з Садовим А.І. приватні комерційні структури, які беруть активну участь в судових спорах, на які в подальшому буде виведене вкрадене майно у їх власність.
  • суди м. Львова судів різних інстанцій.
  • судді Верховного Суду України.
  • представники прокуратури м. Львова.

Відтак, усі подальші дії Садового направлені на те щоб отримати «потрібне» рішення суду.

Рейдерська схема Садового має наступний вигляд:

Садовий А.І, і Пайонкевич Г.К., чекають коли майно, що перебуває у приватній власності, буде перепродане за гроші наступному власнику. Як тільки майно придбали по оплатному договору, міська рада подає позов до кінцевого власника про витребування майна з його власності, мотивуючи свою позицію тим, що 20 років назад, при попередньому мері, майно вибуло з власності міської ради як первинного власника незаконно, жонглюючи поняттям «вибуття поза її волею». Жодних доказів, що таке вибуття 20 років назад було незаконним у Садового А.І. не має.

Тобто, не будучи власником майна більше 20 років, Львівська міська рада нахабно звертається до суду з проханням забрати у когось майно, яке належить якійсь людині по праву. Зважаючи на те, що на момент звернення міська рада не є власником майна, такі позови взагалі не повинні розглядатись . Однак, суди розглядають роками і таке явище носить масовий характер. Саме останній власник, який придбав майно за гроші не зробивши жодного проступку, стає розмінною монетою в шахрайській схемі якого суд, на замовлення Садового А.І, позбавляє майна без жодної компенсації, обдираючи, як липку.

Але не все так гладко якби хотілось Садовому А.І. Постає проблема: як віджати майно з приватної власності, якщо ще 20 років назад при попередньому мері, Львівська міська рада видала державний акт на землю чи інший документ на право власності одному з перших власників і такі документи на сьогоднішній день є законними? Якщо перефразувати, то це означає що майно вибуло з комунальної власності в приватну 20 років назад а у Садового немає жодного доказу що таке вибуття було незаконним.

І тут особливо обдарованому меру Львова приходить «геніальна» ідея. Садовий вирішив що йому не потрібні жодні докази, замість доказів достатньо буде його бажання, адже він мер а не якесь там бидло, а відповідно, якщо мер сказав що документ незаконний – значить так і є. А неграмотне бидло, в розумінні Садового – це народ, якому можна вішати будь-яку лапшу на вуха. Головне щоб так само думали судді і ухвалили потрібне йому рішення.

Витребуючи майно в законних власників Садовий і його команда прибігають до безлічі незаконних різноманітних методів від яких тверезомисляча людини може жахнутися.

І що найбільш цинічно, що грабуючи народ, Садовий А.І, Пайонкевич Г.К, намагаються переконати суспільство, в першу чергу потерпілих, що таке не просто необхідно а насправді законно і гуманно. Якби це фантастично не звучало. Послужний список учасників схеми має стати переконливим аргументом для всіх, в першу чергу для обікрадених власників, які повинні покірно змиритися з втратою майна і тихо сопіти у дві дирки. Таким чином Садовий намагається надати легітимності своїм злочинам.

Добросовісний власник, який попався на гачок рейдерської мафії – приречений і в нього не має жодного шансу. Доказів цьому – безліч, їх можна знайти в єдиному реєстрі судових рішень.

Майже всі злочини щодо нерухомого майна Садовий здійснює через суди.

Як все це відбувається на практиці буде стисло розказано далі. За доказ взято факти обставини які відбулись в реальному житті і задокументовані в одній із цивільних справ.

Втілення в життя злочинної схеми Львівською міською радою

Садовий А.І і Пайонкевич Г.К. немов хижий звір чекають на свою жертву. І ось вона появляється.

В 2016 році приватна особа купила за грошові кошти земельну ділянку у м. Львові по вул. Збиральна в продавця юридичної особи ставши 5-им власником. На момент укладання договору земельна ділянка не перебувала під забороною відчуження, в іпотеці та в податковій заставі, що перевірено приватним нотаріусом. Договір було посвідчено із дотриманням усіх вимог чинного законодавства.

Щасливий власник і гадки не має що при купівлі майна попався на гачок аферистам з міської ради.

Як тільки майно придбали по оплатному договору, тут же Львівська міська Рада починає репетувати на все горло, що 20 років назад в неї вкрали це нерухоме майно, що воно вибуло без її волі (виставляючи себе в ролі жертви) і вона нічого про це не знала. Таке враження, що земельна ділянка це річ, яку можна взяти в руки і винести.

Для втілення свої злочинних намірів Львівська міська рада подає в суд позов до добросовісного набувача про витребування майна з його власності, де розглядає і доказує події і обставини 20 річної давності які до даної особи не мають жодного відношення. До справи безпідставно долучає прокурора , а також, як третіх осіб, ті ж комерційні структури, які були попередніми власниками даного майна. Добросовісний власник м’яко кажучи шокований, він не розуміє, що від нього хочуть, звідки «намалювались» і яке відношення до нього має Львівська міська рада і невідомі йому приватні фірми. Він і не підозрює, що йому міською радою і суддями м. Львова відведена особлива роль в даній справі – роль «цапа відбувайла» і наївно продовжує вірити в верховенство Закону.

Звісно, що простій людині в цьому абсурді не під силу розібратись на що і розраховує п. Пайонкевич Г.К зловживаючи своїми знаннями в юриспруденції. А ще міська рада надіється, що в силу різних причин людина відмовиться від боротьби і в такому випадку у Садового А.І. все буде в «шоколаді». Для цього чиновники використовують усі доступні їм методи тиску на жертву.

В подібних справах як зазвичай міська рада діє не одна а «працює» в парі з зацікавленою юридичною особою. Саме така фірма і є тією структурою на яку пізніше буде виведено вкрадене майно у її власність.

У даній справі, такою особою є ПП «ТД «Галпідшипник» яка пред’явила в суд документи на довгострокову оренду на ділянку по вул. Бічна Збиральна якої у м. Львові не має і ніколи не було. Міська рада переконує, що ділянка по вулиці якої не існує накладається на ділянку власника. Це лиш доводить, що Садовий не гребує підробленими документами. Саме дана фірма є головною пєшкою на шахматній дошці в брудній грі Садового А.І. за допомогою якої Садовий втілює в життя свої злочинні наміри. Але ще не вишенька на торті.

Маючи велике бажання отримати вигоду за чийсь рахунок Садовий А.І. розуміє що треба щось робити, оскільки 20 років назад ділянка вибула з комунальної власності законно на підставі державного акту який на сьогоднішній день не визнано недійсним. І те до чого прибігає Садовий насправді шокує.

Міська рада звертається в Львівський апеляційний суд з проханням визнати незаконним перехід права власності між 2-им і 3-ім приватними власниками. Якщо перевести на просту мову, суддя-доповідач Львівського апеляційного суду Ніткевич А.В. на прохання міської ради визнав незаконним документ який не мав жодного відношення до міської ради. Це просто жах!!!

В той же час, останній 5-й власник навіть не підозрює що його ділянка стала предметом дерибану в Апеляційному суді, оскільки його необхідність залучення до справи як власника була проігнорована судом і міською радою.

Отримавши злочинне рішення апеляційного суду яке стосувалось 2-го і 3-го власника, міська рада пред’явила в Залізничний районний суд як підставу витребування майна в 5-го власника!!! Дії міської ради вміщаються в одному прислів’ї : на городі бузина а в Києві дядько.

Основна маніпуляція міської ради і суддів полягає в тому, що би логічні і зрозумілі речі звести до абсурду в якому ніхто б не зміг розібратись. Як наслідок, абсурд і логіка настільки змішуються воєдино, що губиться всяка грань яка їх розділяє.

Намагання змішати незмішуване, хаос, плутаниця, підміна понять – основні інструменти Садового А.І, cуддів і все це для того, щоб обікрадений власник не міг розмежувати одне від іншого. Якщо у людини залишається хоча б якась мала частка здорового глузду і совісті, то ти дивишся і не можеш зрозуміти: як так можна? Це ж настільки очевидно, настільки однозначно, настільки просто!! Садовий і Пайонкевич, які старанно змішують до невід’ємності біле з чорним, роблять це не тому що у них проблеми зі зором, а тому що їм так вигідно.

Під цим соусом, суддя Залізничного районного суду Кирилюк А.І, прийняв несусвітнє рішення до якого б не додумався навіть неграмотний колгоспник. Суддя Кирилюк А.І. постановив: договір купівлі власника визнати законним але ділянку витребувати на користь міської ради.

Бажаючи догодити Садовому, суддя Кирилюк А.І. позбавив власника права на судові дебати і сфальшував останній протокол судового засідання.

Якби суддя Кирилюк А.І краще знав закони, то б знав, що такий позов взагалі не повинен був розглядатись по причині того, що Львівська міська рада на момент подачі позову не була власником. Натомість розглядався в судах 7 років. Як наслідок, абсурдний позов породив абсурдне рішення.

Далі справа 2 рази переглядалась в апеляційному суді.

Апеляційний суд м. Львова – це вотчина Садового. Якщо першу інстанцію ще можна виграти у міської ради, то апеляційну – ніколи. Доказом є справи за участю міської ради. Саме рішення апеляційного суду м. Львова є козирною картою в шахрайських схемах Садового А.І.

Тут я не можу обійти увагою висококваліфікованого суддю Львівського апеляційного суду Цяцяка Р.П. Єдине судове засідання яке він проводив в лютому 2021 року було більше схоже на циркову постановку де головну роль клоуна грав суддя Цяцяк А.І.

Cуддя Цяцяк А.І. звинуватив власника у всіх «головних гріхах» забувши що він добросовісний: а саме

  • те що Львівська міська рада не зареєструвала акт в книзі (що навіть не було доведено) – то винуватий останній власник.
  • власник повинен був пояснити (бо суддя не розуміє) як був виданий акт 20 років назад. Цяцяк Р.П. вочевидь забув що акт видала міська рада а не добросовісний набувач.
  • власник перед покупкою повинен був поставити під сумнів відомості Державного реєстру речових прав. Суддя Цяцяк Р.П. в добавок ще й не обізнаний з законодавством України, де сказано що держава гарантує достовірність відомостей в реєстрі речових прав.

Cуддя Мікуш Ю.Р при другому розгляді звинуватила власника в тому, що він не поставив під сумнів відомості з реєстру речових прав, тим самим не оцінивши ризики. Доказом є аудіо записи судових засідань.

Після почутого на таких судових засіданнях напрошується риторичне питання: Cудді м. Львова простий народ мають за дурнів? А можливо все навпаки…?

Коли лютому 2023 року Садовий А.І і Пайонкевич Г.К дізнались що їхню схему викрито, вони заметушились немов вужі на сковородці, оскільки справа на той час перебувала на розгляді в Верховному Суді. Щоб уникнути відповідальності за викритий злочин Садовому потрібно було «як кров з носа» рішення Верховного суду на користь міської ради.

А що судді Верховного Суду?

Станом на лютий 2023 року справа знаходилась у Верховному суді 1,5 року, оскільки суддя-доповідач Верховного суду Дундар І.О. зупинила розгляд справи до закінчення розгляду іншої аналогічної справи Львівської міської ради в Великій Палаті Верховного суду.

В грудні 2022 р. (опубліковано в лютому 2023 р) Велика палата розглянула аналогічну справу Львівської міської ради і зробила висновок для всіх інших справ, що тільки власник має право подавати позов (віндикаційний) про витребування майна. В даній справі Велика Палата повернула майно добросовісному власнику.

Зважаючи на такий розвиток подій, власник ділянки по вул. Збиральній був впевнений що Верховний Суд поверне ділянку йому у власність.

Однак, на початку травня 2023 року Верховний Суд України встав на сторону міської ради, залишивши власника майна без жодної компенсації.

Верховний суд України позбавив права власності добросовісного власника всупереч Постанові Великої Палати щодо якої було зупинено справу, всупереч протоколу Європейської конвенції захисту прав і свобод людини, всупереч Конституції України.

Суддя-доповідач Верховного Суду Дундар І.О. приймаючи завідомо незаконне рішення вочевидь втратила здоровий глузд і інстинкт самозбереження оскільки вирішила прикритись прокурором як амбразурою.

Для цього суддя-доповідач Дундар І.О. в квітні 2023 року, через 1,5 року після відкриття касаційного провадження, з власної ініціативи робить копію касаційної скарги і направляє в Львівську прокуратуру для написання нею відзиву. Якщо сформулювати на зрозумілій мові, то суддя Дундар І.О. нехтуючи всіма принципами судочинства попросила Львівську прокуратуру стати на захист інтересів міської ради. Як на сміх, головуючий суддя Верховного Суду Крат В.І. в окремій думці зазначив що залучення прокурора до справи незаконне, що однак не завадило йому підписати постанову яку не можна оскаржити.

Верхом цинізму суддів Верховного Суду є вказівка на те, що обікрадений власник може звернутися за компенсацією, однак не зазначили до кого і куди!!!. Зважаючи, що кінцевими бенефеціарами рейдерської схеми є саме судді Верховного суду, то може до них можна звернутися за компенсацію? Дуже хотілось б почути відповідь з вуст суддів Верховного суду Крата В.І, Дундар І.О, Антоненко Н.О, Русинчук М.М, Краснощоков Є.В які винесли постанову, узаконивши рейдерство Садового А.І.

В світлі подій що відбулися з екс-головою Верховного суду Князєвим В. можна допустити що необхідне рішення на користь Садового А.І могло бути куплене під гарантії тодішнього ще голови Верховного суду Князєва В. Це лише припущення але виглядає досить переконливо. Бо інакше, як судді Верховного суду зможуть пояснити що прийняли злочинне рішення і діяли м’яко кажучи так не професійно і необережно.

Заступник прокурора Львівської області Друзюк М. всупереч ЗУ «Про прокуратуру» одним розчерком пера підписавши відзив, сам став співучасником рейдерської схеми а також гарантом для всіх її учасників. Тільки не зрозуміло як прокурор зміг ознайомитися з матеріалами справи яка вже як 1,5 року була у Верховному суді і написати відзив.

Cуддя Дундар І.О. вочевидь з нетерпінням чекала відзиву з Львівської прокуратури, оскільки постанова була винесена в той день коли відзив надійшов в Верховний суд.

Уявити собі: людина купила майно за гроші, не зробивши жодного проступку, а Верховний суд забрав без жодної компенсації.

Автор тексту впевнена, що суди в Україні існують для того щоб дерибанити майно і брати мільйонні хабарі. Надіюсь, що доброчесні судді (впевнена що такі є), мої слова не приймуть на свій рахунок, в протилежному випадку у ВВКС і Вищої Ради Правосуддя є всі інструменти для того щоб очистити судову систему.

Ось так, Садовий грабує народ за допомогою суддів під прикриттям прокуратури, стаючи замовником і творцем корупції. А не доброчесні судді, виносячи потрібні рішення рейдеру Садовому А.І. перетворили метод віндикації (спосіб захисту права власника) на метод шахрайства майна з приватної власності.

Таких справ в Львівської міської ради більш ніж достатньо, у всіх справах міська рада діє по одному і тому ж шаблону, описаному вище. Постраждало багато осіб (юридичних і фізичних) які залишились без майна і грошових коштів. Як доказ приводжу номера справ по витребуванню майна Львівською міською радою в законних власників: 914/2045/17; 461/12525/15, 461/6787/17, 461/928/17, 914/1578/19, 914/2579/17, 466/2715/15; 461/8999/18; 465/2018/17; 461/3244/20, 461/8205/19. Це далеко не повний перелік справ по витребуванню майна з приватної власності.

І в кожній справі чорним по-білому (незалежно на чию користь рішення суду) задокументовані злочини Садового А.І. Інша справа, що немає волі в антикорупційних органів розслідувати беззаконня Садового.

Викривач схеми неодноразово зверталась в антикорупційні органи з проханням відкрити досудове розслідування щодо дій Садового але заяву зливали. А обласне управління національної поліції у м. Львові повідомлення про факти корупції у Львівській міській ради злило…. так-так, не де інде – а у Львівську міську раду для «вияснення всіх фактів і обставин» як у вищестоящий орган. Тільки не зрозуміло для кого Львівська міська рада вищестоящий орган – для управління полії у м. Львові чи для обікраденого власника?

Цей огидний спрут необхідно виривати з корінням бо в протилежному випадку він зжере Україну.

Ось поіменний список осіб причетних до крадіжки майна в особливо великих розмірах в добросовісного власника – воїна ЗСУ який на передовій боронить Україну.

Ті хто створив схему:

  • Садовий А.І. і Пайонкевич Г.К.

Ті хто узаконив рейдерство:

Cуддя Залізничного районного суду м. Львова

  • Кирилюк А.І.

Cудді Львівського Апеляційного суду м. Львова:

  • Цяцяк Р.П (суддя-доповідач), Шеремета Н.О., ВанівськийО.М.
  • Савуляк Р.В (суддя-доповідач), Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І
  • Ніткевич (суддя-доповідач), Ванівський.

Суді Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду:

  • головуючий суддя Крат В.І, Дундар І.О. (суддя-доповідач), Антоненко Н.О, Русинчук М.М, Краснощоков Є.В.

Ті хто покрив рейдерство, ставши гарантом для всіх її учасників:

  • Львівська прокуратура в особі заступника керівника обласної прокуратури – Друзюк М.

Цей матеріал був надісланий анонімно читачем сайту.

Знаєте про нові схеми та факти корупції Андрія Садового? Пишіть на email: [email protected].